Тисяча тонн пшениці першого класу на складі. Складська квитанція, печатка, підпис директора. Під цей «урожай» фінансова компанія видала 2,5 мільйона гривень. Зерна не існувало. Через шість з половиною років після схеми Шполянський районний суд Черкаської області виніс вирок директору СТОВ «Агроспілка». За даними ЄДР, товариством керує Ігор Романенко. Покарання: 5 років позбавлення волі. Умовно.

Як «виросли» 1000 тонн пшениці

Усе описано у вироку від 16 лютого 2026 року у справі № 710/1694/23. Влітку 2019 року до складу СТОВ «Агроспілка» ще входив виробничий підрозділ «Шполянський хлібзавод». Його директор, за версією обвинувачення, вирішив отримати великий споживчий кредит, але застави під такі гроші не мав. Тоді він звернувся до свого керівника, директора «Агроспілки», і запропонував поділити гроші між собою. Той погодився.

Директор «Агроспілки» познайомив підлеглого з керівником ТОВ «ФК «Віва Капітал» у Шполі. Домовилися про кредит на 2 500 000 гривень під заставу майна, дорожчого за суму кредиту. Такого майна не було, тому його намалювали.

24 липня 2019 року головній бухгалтерці «Агроспілки» дали вказівку підготувати складську квитанцію № 1. За документом, зерновий склад прийняв на зберігання від ФОП 1 000 000 кг пшениці першого класу врожаю 2019 року вартістю 4,9 млн грн. Договору зберігання не існувало. Накладної теж. Зерна теж. Квитанцію, як встановив суд, підписав директор «Агроспілки», «достовірно розуміючи», що жодної пшениці на склад не надходило.

Резолютивна частина вироку у справі 710/1694/23 щодо директора СТОВ «Агроспілка»

Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 16.02.2026 у справі № 710/1694/23: 5 років позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік 6 місяців. Джерело: reyestr.court.gov.ua

Збори, яких не було

Щоб «Агроспілка» стала поручителем за кредитом, потрібна була згода зборів учасників. Збори не проводили. Проте з'явився протокол № 25 від 25 липня 2019 року про те, що учасники нібито уповноважили директора підписати договір поруки на 2,5 млн грн. Голова зборів, як зазначено у вироку, цей протокол не підписував. Директор підписав його сам, від імені секретаря зборів.

26 липня 2019 року директор хлібзаводу подав у «Віва Капітал» заявку на кредитну лінію на 12 місяців під 32% річних «на споживчі цілі» і приклав квитанцію про зерно на 4,9 млн. Кредитний комітет погодився: кредит, порука «Агроспілки», застава «зерна на складі».

2,5 мільйона на рахунок, 1539 гривень назад

З 26 липня по 9 серпня 2019 року на рахунок директора хлібзаводу надійшли 2,5 млн грн. За кредитом він сплатив 1539,77 гривні. Частину грошей, за вироком, передав директору «Агроспілки». Збиток фінансовій компанії: 2 498 460,23 грн, що у 2601 раз перевищує неоподатковуваний мінімум. Це особливо великий розмір.

Простіше: з кожних 1000 гривень кредиту повернули менше ніж одну.

Підробку «пробачив» час

Найцікавіше не у вироку, а в ухвалі того ж суду від 15 серпня 2024 року. Директора обвинувачували не лише в шахрайстві, а й у підробленні документів (ч. 4 ст. 358 КК) і службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК). За клопотанням захисника суд звільнив його від відповідальності за ці статті у зв'язку із закінченням строків давності і закрив провадження в цій частині.

Кримінальне провадження внесли до ЄРДР лише 4 березня 2021 року, через півтора року після видачі кредиту. Обвинувальний акт надійшов до суду 1 грудня 2023 року. Поки справа рухалася, строки давності за фальшиву квитанцію і фальшивий протокол сплили. Підроблені документи є, а покарання за підробку немає.

Ухвала суду про звільнення директора від відповідальності за підробку документів через строки давності

Ухвала Шполянського районного суду від 15.08.2024: звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 358 і ч. 1 ст. 366 КК у зв'язку із закінченням строків давності. Джерело: reyestr.court.gov.ua

Угода, внесок і «без ізоляції від суспільства»

30 січня 2026 року директор уклав угоду з прокурором Київської обласної прокуратури і визнав вину за ч. 4 ст. 190 КК: шахрайство за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

Суд затвердив угоду. Що врахували: визнання вини, те, що він не був організатором групи, співпрацю зі слідством і показання щодо спільника, благодійний внесок на підтримку Сил оборони. Потерпіла фінансова компанія заявила, що шкоду відшкодовано повністю. Хто і коли відшкодував, у вироку не вказано. Розмір благодійного внеску теж.

Результат: 5 років позбавлення волі, звільнення від відбування з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, без конфіскації майна. Плюс 17 046,07 грн процесуальних витрат на користь держави. Вирок набрав законної сили 19 березня 2026 року.

Порівняйте: шість з половиною років від схеми до вироку і півтора року іспитового строку.

Компанія живе і заробляє

За даними ЄДР станом на жовтень 2026 року, Романенко Ігор Іванович і далі є директором СТОВ «Агроспілка» (ЄДРПОУ 31126916, село Соболівка Звенигородського району). Частка самого директора в статутному капіталі за реєстром близько 1%, понад 94% належить іншій фізичній особі.

Бізнес, судячи з фінансової звітності, яку зводять відкриті бізнес-реєстри, процвітає: дохід 117,5 млн грн і чистий прибуток 25,8 млн грн за 2025 рік, 60 працівників. Основний вид діяльності: молочне скотарство, а також вирощування зернових. Товариство продає хліб і хлібобулочні вироби, зокрема комунальним закладам через Prozorro.

Тобто людина, яка за вироком підписала квитанцію на тисячу тонн неіснуючого зерна і протокол неіснуючих зборів, продовжує керувати підприємством, яке продавало хліб через Prozorro комунальній лікарні та відділу освіти.

А що зі спільником

Матеріали щодо директора «Шполянського хлібзаводу», на якого і оформили кредит, виділені в окреме провадження. Рішення щодо нього у відкритій частині реєстру судових рішень ми не знайшли. Саме він, за вироком, отримав гроші на рахунок і заплатив за кредитом 1539 гривень.

Чому це важливо

  • Небанківські фінансові компанії в регіонах кредитують аграріїв під складські квитанції. Якщо таку квитанцію можна «намалювати» за один день, під удар потрапляє вся система кредитування під заставу врожаю.

  • Збиток, судячи з вироку, закрили, але схему вдалося провернути саме тому, що ніхто не перевірив склад, де нібито лежали тисяча тонн пшениці.

  • За підробку документів покарання не буде взагалі: справа йшла довше, ніж дозволяють строки давності.

Питання

  • Чому кримінальне провадження зареєстрували лише в березні 2021 року, якщо кредит не повертали з серпня 2019-го?

  • Хто відповідає за те, що строки давності за підробку документів сплили до вироку?

  • Хто фактично відшкодував 2,5 млн грн збитку і з яких коштів?

  • Що відбувається у справі директора хлібзаводу, який отримав гроші на свій рахунок?

  • Чи перевіряла «Віва Капітал» наявність зерна на складі перед видачею кредиту на 2,5 млн?

Документи у справі: вирок від 16.02.2026 і ухвала від 15.08.2024 про звільнення від відповідальності за підробку в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Матеріали по темі:

Матеріали по темі