«Держава дає 6 500 гривень. Натисніть посилання». Переселенці, які втратили дім, натискали. І втрачали ще й останні гроші з картки. 39 людей, майже мільйон гривень. На Дніпропетровщині до суду пішла справа групи, яка, за версією слідства, полювала на найбільш вразливих українців через фейкову «єДопомогу».

Що повідомила прокуратура

23 жовтня 2026 року слідчі та кіберполіція скерували до суду обвинувальний акт щодо двох учасників організованої групи. Про це повідомила Дніпропетровська обласна прокуратура.

  • Потерпілі: 39 громадян, більшість з них внутрішньо переміщені особи.

  • Збитки: майже 1 млн грн.

  • Кваліфікація: шахрайство, ч. 4 і 5 ст. 190 КК України. Ч. 5 означає особливо великий розмір або організовану групу, санкція від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Розслідування: слідче управління ГУНП у Дніпропетровській області, оперативний супровід Департаменту кіберполіції.

Імена обвинувачених не називають. Скільки всього людей у групі і де решта, теж не сказано.

Повідомлення Дніпропетровської обласної прокуратури про скерування справи до суду. Джерело: dnipr.gp.gov.ua
Повідомлення Дніпропетровської обласної прокуратури про скерування справи до суду. Джерело: dnipr.gp.gov.ua

Схема: від реклами в Facebook до порожньої картки

  1. Наживка. У Facebook, Telegram, на сайтах і в месенджерах з'являлася реклама: держава нібито виплачує фінансову допомогу 6 500 грн, оформити можна онлайн.

  2. Фейковий сайт. Посилання вело на сторінку, яка імітувала державну платформу «єДопомога».

  3. Дані картки. Людина вводила реквізити банківської картки, щоб «отримати виплату».

  4. Telegram-бот. Дані автоматично падали в спеціально створений бот до шахраїв.

  5. Онлайн-банкінг. З цими даними обвинувачені заходили в банк потерпілого і переводили гроші на підконтрольні рахунки.

  6. Криптовалюта. Далі гроші виводили через криптогаманці, щоб замести сліди.

Арифметика проста і огидна. Обіцяли 6 500 грн. В середньому кожен потерпілий втратив близько 25 тисяч. Тобто людина, яка шукала допомоги, віддавала вчетверо більше, ніж їй «обіцяла держава».

Вилучене під час обшуків: SIM-картки, телефони, флешки. Фото: Дніпропетровська обласна прокуратура
Вилучене під час обшуків: SIM-картки, телефони, флешки. Фото: Дніпропетровська обласна прокуратура

Чому саме переселенці

Це не випадковість. Переселенці живуть на виплатах, постійно стежать за новинами про допомогу, оформлюють її онлайн і звикли, що держава та міжнародні організації справді щось платять. Фраза «допомога від держави 6 500 грн» для них звучить правдоподібно. А гроші на картці часто останні: залишки зарплати, пенсії, заощадження після втечі з дому.

Шахраї б'ють не по тих, у кого багато. Вони б'ють по тих, у кого немає права на помилку.

Ця наживка працює з 2024 року

«Допомога 6 500 грн від єДопомоги» не новинка 2026 року. У Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала Херсонського міського суду від 28 березня 2024 року: у січні 2024 року жінка побачила в соцмережі оголошення про «матеріальну допомогу від єДопомога у розмірі 6500 грн», перейшла за посиланням, ввела пароль від банківського застосунку, і з її валютної картки зняли 207 доларів.

Ухвала Херсонського міського суду від 28.03.2024 у справі № 766/818/24: «допомога від єДопомога у розмірі 6500 грн». Джерело: ЄДРСР
Ухвала Херсонського міського суду від 28.03.2024 у справі № 766/818/24: «допомога від єДопомога у розмірі 6500 грн». Джерело: ЄДРСР

У грудні 2024 року Офіс Генпрокурора повідомляв ще про одну групу: фейковий сайт «єДопомоги» створили у квітні 2024 року, рекламу крутили у Facebook і Google, дані жертв падали в Telegram-бот, а гроші з онлайн-банкінгу виводив 16-річний підліток. Постраждалі тоді теж були переважно з Донеччини та Харківщини.

Тобто схема та сама, сума та сама, платформа та сама. Минають роки, а реклама «6 500 від держави» далі крутиться в соцмережах і далі знаходить жертв.

Питання

  • Скільки людей насправді входило в групу і чому під суд пішли лише двоє?

  • Чи повернуть 39 потерпілим хоч щось: чи арештовані кошти, криптогаманці, майно обвинувачених?

  • Чому реклама фейкової «єДопомоги» роками проходить модерацію Facebook і Google, і чи надсилала держава запити на блокування?

  • Як банки дозволяють заходити в чужий онлайн-банкінг і виводити десятки тисяч без додаткової перевірки?

  • Скільки ще таких справ по Україні, якщо однакова наживка працює щонайменше з 2024 року?

Як не стати 40-м потерпілим

  • Державні виплати оформлюються через офіційні ресурси на домені gov.ua або в «Дії». Посилання з реклами в соцмережах не офіційний канал.

  • Для зарахування виплати не потрібні CVV-код, пін-код, пароль від онлайн-банкінгу чи коди з SMS. Хто їх просить, той краде.

  • Якщо вже ввели дані: негайно телефонуйте в банк і блокуйте картку, змініть пароль від онлайн-банкінгу, пишіть заяву в поліцію або кіберполіцію.

  • Розкажіть про схему батькам і знайомим переселенцям. Саме їм шахраї показують цю рекламу.

Обвинувачені вважаються невинуватими, доки їхню вину не доведе суд.

Матеріали по темі: