Віддати Крим, пустити Росію «сухопутним мостом» до півострова, а натомість отримати назад більшу частину окупованого після 2022 року. Такий «мирний план» узимку 2022-2023 років возили між Москвою і Києвом американський юрист, американський банкір, колишній майор Штазі й давній друг Путіна, а також український кінопродюсер. Володимир Зеленський і тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак на територіальні поступки не пішли.
Про це 25 жовтня 2026 року написала Financial Times у великому розслідуванні шефа московського бюро видання Макса Седдона. Нижче: хто ці люди, що саме пропонували Україні, чому канал помер і чому ця історія важлива саме зараз, коли знову говорять про припинення вогню.
Хто писав мир за Україну
За даними FT, у неофіційному каналі, який учасники назвали «Платформою», були:
Річард Конн: американський корпоративний юрист, колишній партнер Latham & Watkins, з 1990-х працював у Росії.
Боб Форсман: американський інвестбанкір, на початку 2000-х керував інвестиційним напрямом Dresdner Bank у Москві.
Маттіас Варніг: колишній майор Штазі, друг Путіна понад 35 років, керівник Nord Stream 2 AG, входив до рад «Роснефти» та банку «Россия».
Олександр Роднянський: український кінопродюсер, через якого група виходила на Зеленського.
Ні Київ, ні Вашингтон цим людям мандату не давали. Конн, за даними FT, сам повторював, що не працює на уряд США. Тобто долю українських областей обговорювали люди, яких ніхто не обирав і ніхто не уповноважував.
Як усе почалося: ядерний страх і обід у Цюриху
3 березня 2022 року Конну подзвонив знайомий бізнесмен із Москви: Путін нібито готовий застосувати тактичну ядерну зброю. Конн звернувся до Еріка Гріна, старшого директора з питань Росії в Раді нацбезпеки США. У вересні 2022 року він познайомився з Форсманом, а той вивів його на Варніга.
4 жовтня 2022 року трійця зустрілася в Цюриху. Після цього Грін, за даними FT, передав через Конна для Путіна послання від Білого дому: США не прагнуть зміни режиму і не хочуть знищити Росію. 26 жовтня в аеропорту Франкфурта Варніг зачитав відповідь Путіна зі свого блокнота: вибору, мовляв, немає, але він відкритий до переговорів і хоче рішення «на сто років».
Наступного дня Путін публічно заявив, що ядерний удар не має для Росії сенсу. Конн і Форсман відсвяткували «порятунок світу» в готелі в Гринвічі. Колишні посадовці США, з якими говорила FT, значно стриманіші: Варніг був лише одним із багатьох каналів, Байден писав Путіну листа, Китай та Індія теж застерігали Москву.
Що пропонували Україні
У січні 2023 року група зібралася на Гран-Канарії, де у Варніга є квартира, і склала обриси угоди. За даними FT, план передбачав:
Росія виводить війська з більшої частини областей, які Путін щойно оголосив «приєднаними».
Межа проходить по Криму та частинах Донбасу, окупованих до 2022 року.
Україна визнає російський контроль над Кримом і дає Росії вільний прохід «сухопутним мостом» до півострова.
Для збереження перемир'я Україна отримує захист від країн НАТО.
Росія окремо обговорює з США угоду про гарантії безпеки.
1 лютого 2023 року Варніг доповів групі: Путін пройшовся документом рядок за рядком, обвів абзаци й написав коментарі. Лінію розмежування він нібито прийняв. Вступ України до НАТО відкинув, членство в ЄС допустив, а гарантії безпеки запропонував «як на стамбульських переговорах».
«Сухопутний міст» у дипломатичному тексті звучить як логістика. На практиці це коридор для окупаційної армії через українську землю до півострова, з якого Росія роками б'є по Україні.
Чому Київ сказав «ні»
Восени 2022 року ЗСУ звільнили Харківщину і Херсон, Україна готувалася до контрнаступу. За даними FT, Роднянський ледве домігся, щоб Зеленський і Єрмак хоча б подивилися документи на його телефоні. Вони заявили, що не підуть на жодні поступки щодо кордонів, і вважали, що решту умов можна отримати без втрати території.
Роднянський, за версією FT, вважав, що США мали натиснути на Київ, щоб той погодився на компроміс. Офіс президента і Єрмак на запит FT не відповіли.
Як канал помер
18 лютого 2023 року Варніг приніс у Цюрих погані новини. Путін розповів про канал помічнику Юрію Ушакову і доручив перевірити мандат американців у радника з нацбезпеки США Джейка Салівана. За словами Путіна, Саліван відповів, що США цей канал не погоджували і їм вистачає офіційних ліній зв'язку.
Колишні американські посадовці розповіли FT інше: Ушаков цю тему взагалі не порушував. Тобто хто насправді поховав «Платформу», Кремль чи Вашингтон, лишається словом проти слова. Ерік Грін висловився прямо: дивний підхід, якщо Путін справді хотів угоди, передавати її через колишнього шпигуна НДР і нью-йоркського юриста.
Друг Путіна під санкціями
Людина, яка будувала газопровід в обхід України, раптом стала посередником «миру» для України. 23 лютого 2022 року Мінфін США вніс Маттіаса Варніга і компанію Nord Stream 2 AG до санкційного списку SDN. Це видно на офіційній сторінці OFAC.
На порталі ГУР War&Sanctions Варніг значиться під санкціями США, Канади та Великої Британії, посада: член наглядової ради банку ВТБ. FT пише, що після санкцій Commerzbank закрив йому рахунок, а гольф-клуб позбавив членства. Путін, за словами Варніга, запрошував його переїхати з родиною до Росії. Варніг відмовився: жити біля друга, мабуть, не так затишно, як дружити з ним на відстані.
Що змінилося за три з половиною роки
Контрнаступ 2023 року не повернув значних територій, а вимоги Путіна, як пише FT, лише зросли. Варніг досі запевняє, що Путін завжди був відкритий до врегулювання: у Стамбулі, у «проєкті Річарда» і на Алясці. Колишні посадовці США дійшли протилежного висновку: Путін хотів виграти війну повністю і серйозного миру не шукав.
Тим часом Зеленський уже заявляв про готовність до угоди з припиненням бойових дій по нинішній лінії фронту і підтвердив готовність до тристоронньої зустрічі України, США і Росії. «Плануємо зустрітися в першій половині листопада», заявив він 23 жовтня під час виступу в Hudson Institute. Тобто розмова знову йде про лінію, але вже іншу і гіршу, ніж та, яку малювали на Гран-Канарії.
Ціна для людей
За кожною лінією на мапі стоять люди: жителі Криму, які живуть в окупації з 2014 року, жителі сіл і міст півдня та сходу, що досі під Росією, родини загиблих і полонених, військові, які тримають фронт. 23 жовтня Україна повернула з російського полону 270 людей, і, за словами президента, дехто з них був там ще з 2022 року, тобто ще до того, як «Платформа» сіла за свій план. Для них «компроміс» означає не абзац у документі, а питання: чи повернуться вони додому, чи житимуть під окупантом, чи прийде наступна ракета.
Тому кулуарна дипломатія бізнесменів із санкційними друзями не може бути приватною справою. Українці мають право знати, що від їхнього імені обговорюють і на яких умовах.
Питання, на які мають відповісти
Хто в Офісі президента бачив документ «Платформи» і чи доповідали про нього РНБО та парламенту?
Чому ОП і Єрмак мовчать на запит FT, якщо рішення відмовитися від поступок було правильним?
Хто в Україні контролює неофіційні канали, де бізнесмени й друзі Путіна обговорюють українські кордони?
Які гарантії, що нинішні переговори не закінчаться тією самою торгівлею територією, тільки на гірших умовах?
У 2023 році Київ відмовився віддати Крим за повернення півдня. У 2026 році на столі вже припинення вогню по нинішній лінії фронту. Різниця між цими двома картами вимірюється не відсотками території, а людськими життями. І за цю різницю хтось мусить відповісти.
Коментарі
Коментарів поки немає.