Євросоюз затвердив відмову від російського газу, але енергетична торгівля з Москвою триває. За оцінками європейського дослідницького центру CREA, у травні 2026 року закупівлі російських викопних ресурсів усім ЄС коштували близько €2,3 млрд, у червні — €1,9 млрд, у липні — €1,5 млрд. Між політичним рішенням і закриттям ринку залишається перехідний період із мільярдними оборотами.

$21,3 млрд: заяву Москви не можна видавати за статистику ЄС

12 жовтня російський віцепрем’єр Олександр Новак заявив, що за дев’ять місяців 2026 року Росія поставила до Європи енергоресурсів на $21,3 млрд. Його слова передало агентство APA з посиланням на ТАСС.

Це заява російської сторони. У доступному повідомленні немає розподілу за країнами, товарами та методики розрахунку. «Європа» та Євросоюз — різні географічні охоплення. Приписувати всю названу суму покупцям ЄС без уточнення складу країн було б неправильно.

Проте сам факт продовження закупівель підтверджують європейські джерела.

Російський газ залишається всередині європейського ринку

За Eurostat, у другому кварталі 2026 року Росія забезпечувала 17,3% імпорту СПГ та 10,2% імпорту газу в газоподібному стані до ЄС. Ці частки стосуються двох окремих категорій імпорту: додавати їх не можна.

ACER оцінює частку російського газу приблизно у 12% попиту ЄС на газ. Це ще один показник з іншою базою порівняння. За січень–травень російські трубопровідні поставки зросли на 7% рік до року, поставки СПГ — на 11%.

Особливо показовий відрізок із 18 березня до 31 травня: імпорт російського СПГ виявився на 17% вищим, ніж за аналогічний період 2025 року. Заборону вже почали застосовувати, а потік збільшився.

Хто продовжує купувати

Червневий звіт CREA показує п’ятірку найбільших покупців у ЄС:

  • Угорщина — €591 млн: трубопровідний газ і нафта.

  • Франція — €349 млн: СПГ.

  • Іспанія — €258 млн: СПГ.

  • Бельгія — €254 млн: СПГ.

  • Словаччина — €208 млн: газ і нафта.

Сукупна вартість їхніх закупівель — близько €1,7 млрд, а не підсумок для всього ЄС. У цій п’ятірці на СПГ припадало €861 млн, на трубопровідний газ — €379 млн, на нафту «Дружбою» — €421 млн. Показники CREA є оцінками вартості торгівлі, а не оприлюдненими банківськими виписками покупців.

У травні п’ятірка придбала ресурсів приблизно на €2 млрд. Найбільшими покупцями були Угорщина, Словаччина та Іспанія. У липні вартість закупівель п’яти лідерів знизилася до €1,3 млрд; на Угорщину припадало €486 млн, на Словаччину — €299 млн.

Скорочення видно. Припинення торгівлі поки немає.

Чому заборона не зупинила поставки одразу

Регламент ЄС 2026/261 передбачає поетапну відмову. Рада ЄС прямо пояснює перехідний період для чинних контрактів прагненням обмежити вплив на ціни та ринки.

У звіті ACER раннє зростання СПГ пов’язують, зокрема, з прискоренням поставок перед посиленням обмежень, змінами контрактів та перерозподілом обсягів після заборони перевалки. Агентство також попереджає: країна, де газ потрапив до ЄС, не обов’язково є місцем його кінцевого споживання — усередині спільного ринку газ перепродають і переміщують через кордони.

Отже, прибуття російського вантажу саме по собі ще не доводить порушення санкцій. Перевіряти потрібно контракт, походження газу, дату та застосовні винятки.

Коли мають закритися останні вікна

Строки закріплені у регламенті 2026/261:

  • 25 квітня 2026 року: припинення імпорту СПГ за короткостроковими контрактами, що підпадають під перехідні правила.

  • 17 червня 2026 року: відповідний строк для короткострокових трубопровідних контрактів.

  • 1 січня 2027 року: заборона СПГ за передбаченими регламентом старими довгостроковими договорами.

  • 30 вересня 2027 року: основний строк для старих довгострокових трубопровідних договорів. За підтвердженого Єврокомісією ризику невиконання цілі заповнення сховищ строк у відповідній країні може зсунутися до 1 листопада 2027 року.

Газовий графік не можна автоматично поширювати на всю нафтову торгівлю: для неї діють окремі обмеження та винятки.

Росія втратила ринок, але зберегла виручку

За Єврокомісією, частка Росії в сукупному газовому імпорті ЄС скоротилася з 45% на початку війни до 12% у 2025 році. Нафтова залежність знизилася з 27% на початку 2022 року до 2%.

CREA у звіті про четвертий рік повномасштабної війни оцінює газові поставки Росії до ЄС за цей період у €11 млрд. Загальні закупівлі російських викопних ресурсів ЄС скоротилися на 36% рік до року — до €14,5 млрд. Цей період не можна підміняти календарним 2026 роком.

Масштаб колишньої залежності зруйновано. Але торгівля, що залишилася, досі приносить Росії мільярди. Перевіркою європейської відмови стануть реальні обсяги після завершення перехідних строків — і контроль контрактів, який не дозволить зберегти колишні поставки під новим оформленням.

Ілюстрація: ACER.