Текст №10147 і статус на 28 жовтня 2026 року

21 жовтня ухвалений закон направлено на підпис Президенту. У картці Верховної Ради зазначено: «Передано на підпис Президенту». Це не підтвердження набрання чинності. №10147 є реєстраційним номером законопроєкту.

Офіційний текст, підписаний Головою Верховної Ради: для перевірки ухвалених норм слід користуватися цим документом, відрізняючи його від початкового проєкту та попередніх таблиць.

Працівникам обіцяють європейську безпеку. Роботодавцям обіцяють менше адміністративного навантаження.

Звучить чудово. Залишилося зрозуміти, хто заплатить за цю зручність.

12 жовтня 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №10147 про безпеку та здоров’я працівників на роботі. За нього проголосували 246 депутатів, підтверджує парламентська стенограма.

У Telegram уже поширюють повідомлення про скасування пільгових пенсій, додаткових відпусток, лікування після виробничих травм і гарантій для вагітних. Але сам факт голосування не доводить увесь цей список.

Справжній конфлікт конкретніший: обов’язкове право працівника чи можливість роботодавця щось передбачити?

Що влада поклала в красиву упаковку

Профільний комітет Ради представляє реформу як перехід до європейської моделі запобігання професійним ризикам. В офіційному повідомленні перелічені оцінювання ризиків, безпечне робоче середовище та підвищення відповідальності роботодавців.

Там само позначене зменшення адміністративного й регуляторного навантаження на роботодавця.

Зручність для бізнесу розписана. Працівник має право вимагати настільки ж конкретної відповіді про свої гроші, здоров’я та захист після травми.

Одним словом «Європа» лікарняний не оплатиш.

Профспілки попереджали про підміну обов’язків

У матеріалах Федерації профспілок України, оприлюднених у січні 2025 року, попередню редакцію №10147 критикували за звуження гарантій.

Головна претензія: проєкт дозволяв передбачати пільги й компенсації за небезпечні та шкідливі умови, але, за оцінкою профспілок, не закріплював обов’язкового права на їх отримання.

Також ФПУ ставила питання про збереження заробітку при відмові від небезпечної роботи, переведення на легшу роботу та захист після виробничої травми.

Це документована критика попередньої редакції, а не встановлений зміст кожного пункту ухваленого закону. Саме тому потрібно показати, як зауваження врахували в остаточному тексті.

Якщо гарантовану виплату замінюють можливістю домовитися, працівник отримує досить своєрідний захист: попросити можна, домогтися складніше.

Голосування та спроби переглянути його результат

У день ухвалення зареєстровані два проєкти постанов про скасування рішення:

  • №10147-П, ініціатори Михайло Волинець і Валентин Наливайченко.

  • №10147-П1, ініціаторка Юлія Тимошенко.

Це спроби переглянути результат голосування. Сам закон такими реєстраціями автоматично не скасовано.

П’ять відповідей замість одного пресрелізу

Для людини на виробництві реформа вимірюється не кількістю нових термінів. Їй потрібні відповіді:

  • Пільги та компенсації: які обов’язкові за законом, а які залежать від колективного договору?

  • Пенсія: чи змінюються конкретні підстави дострокового виходу і що відбувається з уже заробленим стажем?

  • Виробнича травма: хто оплачує лікування, реабілітацію та втрату заробітку?

  • Вагітність і догляд за дитиною: які правила діють для нічних змін та переведення на легку роботу?

  • Небезпечна робота: як відмовитися від неї без втрати доходу та звільнення?

Для висновку щодо кожного пункту потрібні ухвалені норми, перехідні положення та дата їх застосування. Стару порівняльну таблицю не можна видавати за остаточний закон після всіх поправок.

Ми не підтверджуємо поширювану тезу, що №10147 вже скасував усі перелічені права. Але документовані застереження профспілок потребують предметної відповіді, а не урочистого звіту про європейський курс.

Нехай автори покажуть порівняння: що було, що стало, хто платить і куди звертатися при порушенні.

Працівнику потрібна гарантія, яку можна вимагати. Красива назва закону роботодавця платити не змушує.

Фото будівлі Ради: Elke Wetzig (elya), Wikimedia Commons, архівне фото 2005 року, CC BY-SA 3.0.