Росіяни вкрали в окупованому Маріуполі майже 8 тисяч тонн української пшениці. А «російською» на папері її зробили в Одесі. 19 жовтня 2026 року СБУ затримала директора одеської філії іноземної компанії з сертифікації агропродукції та його підлеглу, керівницю лабораторії. За версією слідства, вони за замовленням росіян оформили фіктивний висновок про російське походження краденого зерна вартістю понад 60 мільйонів гривень.
Схема проста і цинічна: окупанти забирають зерно, а українські «фахівці» видають на нього папірець, з яким крадене можна спокійно продати за кордон.
Маршрут краденого: Маріуполь, Темрюк, Близький Схід
За даними СБУ, у 2024 році росіяни завантажили 7857 тонн української пшениці на судно «Альфа М» у порту окупованого Маріуполя. Далі вантаж пішов у порт Темрюк Краснодарського краю. Там на зерно оформили фіктивні документи про «російське походження», після чого пшеницю доставили до однієї з країн Близького Сходу і продали через місцеву компанію-експортера.
Щоб покупець не ставив зайвих питань, потрібен був сертифікат від солідної компанії. І тут, за версією слідства, росіяни знайшли «виходи» на керівництво одеського спеціалізованого підприємства і замовили підроблені документи.
Лабораторія «на папері»
СБУ стверджує: директор філії і керівниця лабораторії знали, що пшениця українська і вкрадена. Попри це вони «на папері» організували її дослідження і видали висновок, що зерно нібито російське. Тобто аналізу як такого, за версією слідства, не було. Був товар, який треба було «відмити», і печатка, яка це зробила.
Під час обшуків у фігурантів удома і в офісі компанії знайшли комп'ютери, телефони, документи і фіктивні лабораторні висновки. Обом повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 111-2 КК України: пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав обом тримання під вартою. Санкція: до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора (повідомлення СБУ).
Це підозра, а не вирок. Але сама конструкція вражає: людина в Одесі, в місті, яке росіяни регулярно б'ють ракетами і дронами, за версією слідства, допомагає тим самим росіянам продавати награбоване.
Чия це компанія
У повідомленні СБУ назви компанії немає: лише «одеська філія іноземної компанії, що спеціалізується на сертифікації сільгосптоварів». Але ця історія з'явилася не 19 жовтня. Ще в березні 2026 року журналісти «Слідства.Інфо» спільно з OCCRP оприлюднили розслідування про вивезення зерна з окупованого Маріуполя. За їхніми даними, партію, обсяг якої збігався з маніфестом «Альфа М», досліджували в одеській лабораторії швейцарської компанії Cotecna. Головний офіс Cotecna тоді заперечив, що надавав послуги щодо товарів з окупованих територій, і заявив, що не має власних способів перевірити походження товару поза документами клієнта.
Офіційно СБУ назву фірми не підтверджує. Але питання до компанії лишається: як працювала система внутрішнього контролю, якщо лабораторія, за версією слідства, підписувала висновки про зерно, якого фактично не досліджувала?
Ще одне питання до темпу. Журналісти виклали схему в березні. Затримання відбулося в жовтні. Сім місяців фігуранти, якщо версія слідства підтвердиться, могли далі працювати в тій самій лабораторії.
Судно, про яке все знали
«Альфа М» не випадковий корабель. Нині він ходить під назвою IRKUTSK, IMO 9419084, під прапором РФ. Картка судна є на порталі ГУР War&Sanctions. Там прямо написано: судно вивозить з окупованих територій українське зерно, вугілля і метал з вимкненим AIS. ГУР описує і схему: офіційно заходить у російський Темрюк, вимикає AIS, вантажиться в Маріуполі, повертається в Темрюк, вмикає AIS і йде в порт призначення. Саме так, як і описує СБУ у справі про пшеницю.
Ще в лютому 2024 року, за даними ГУР, СБУ повідомила про підозру капітану цього судна. Тобто судно було відоме українським спецслужбам ще до того, як у 2024 році завантажило крадену маріупольську пшеницю. А санкції Україна запровадила лише 25 листопада 2025 року. ЄС приєднався з 24 липня 2026 року. Між першою підозрою капітану і санкціями минуло понад 20 місяців.
Ще одна деталь: СБУ називає «Альфа М» підсанкційним судном. Так і є зараз. Але в 2024 році, коли пшеницю везли з Маріуполя, українських санкцій проти нього ще не було.
Управляє судном, за даними ГУР, російське ТОВ «Кречет» з Ростовської області. Колишнім директором цієї компанії ГУР називає Олександра Солдатова, який з 27 липня 2023 року очолює окупаційну адміністрацію морського порту Маріуполя. Окупаційний порт і судноплавна компанія, яка вивозить звідти награбоване, виявляються пов'язаними через одну й ту саму людину. ГУР також пише, що у 2024-2025 роках судно вивезло з Маріуполя близько 40 тисяч тонн українського коксівного вугілля, зокрема до Єгипту (картка судна на порталі ГУР).
Хто заробляє на маріупольському зерні
За даними того ж березневого розслідування «Слідства.Інфо» та OCCRP, у 2023-2024 роках російське ТОВ «Ніка» вивезло з окупованого Маріуполя до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці. Журналісти пов'язують «Ніку» з родиною Гурових, яка контролює російського виробника дронів «Робоавіа», що перебуває під санкціями США та України. Основним отримувачем, за даними журналістів, був турецький млин, який значиться серед постачальників Всесвітньої продовольчої програми ООН. Гурови і «Ніка» на запити журналістів не відповіли.
Виходить замкнене коло. Українське зерно відбирають у Маріуполі, його «легалізують» папірцями, гроші від продажу, за даними журналістів, отримують люди, пов'язані з виробництвом дронів для армії РФ. А дрони летять у тому числі на Одесу.
Не перший випадок
Того ж 19 жовтня СБУ та Офіс Генпрокурора заочно повідомили про підозру громадянину РФ, капітану судна MATROS POZYNICH. За даними СБУ, у 2022-2023 роках він двічі вивіз з окупованого Севастополя до сирійської Латакії загалом понад 54 тисячі тонн української пшениці, відібраної в аграріїв на окупованих територіях. Підозра за ч. 3 ст. 332-1 і ч. 1 ст. 438 КК, тобто зокрема за порушення законів і звичаїв війни (повідомлення СБУ).
Капітани російських суден отримують підозри заочно, і реального покарання вони навряд чи зазнають. А от люди, яких підозрюють у виготовленні «чистих» документів для краденого, працювали в Одесі. До них дістати можна. Тому саме ця справа важлива.
Що втрачає Україна
Аграрії Приазов'я втратили врожай і землю. Окупанти продають їхнє зерно від свого імені.
Гроші від продажу краденого йдуть в економіку держави-агресора, а за даними журналістів, і людям, пов'язаним з військовим виробництвом.
Довіра до українських сертифікатів і лабораторій падає. Кожен фальшивий висновок б'є по чесним експортерам, яким потім доводиться доводити, що їхнє зерно не крадене.
Покупці на Близькому Сході й у Туреччині отримують «російське» зерно з папірцем, і в них немає причин перевіряти далі.
Питання, на які мають відповісти
СБУ: скільки ще партій зерна пройшли через цю лабораторію і чи встановлено, хто з російського боку замовляв документи?
Скільки заплатили за фіктивний висновок і куди пішли ці гроші?
Іноземна компанія, якій належить одеська філія: чи провела вона внутрішню перевірку після березневого розслідування і що вона встановила?
Чому санкції проти судна, капітан якого отримав підозру ще в лютому 2024 року, з'явилися тільки в листопаді 2025-го?
Чи будуть звернення до держави, куди продали пшеницю, і до покупця з вимогою компенсації?
Поки фальшивий сертифікат коштує дешевше за чесну перевірку, крадене зерно з окупованих територій і далі продаватиметься як «російське».
Матеріали по темі:
Коментарі
Коментарів поки немає.