У Чорноморського рибного порту знайшлися 268 млн грн для внеску до іншої компанії. А от із податковими зобов’язаннями, за версією БЕБ, виникла проблема на 12,09 млн грн. Одержувачем великого переказу стало ТОВ «Компанія Збруч Плюс Інвест», чий статутний капітал, як зазначено в матеріалах слідства, залишився на рівні 9100 грн.

Ці обставини викладені в ухвалі Хаджибейського районного суду Одеси від 7 жовтня 2026 року. Справа №521/6918/26, кримінальне провадження №72025161000000037, відкрите 22 травня 2025 року. Розслідування веде територіальне управління БЕБ в Одеській області за ч. 3 ст. 212 КК України.

ПДВ, який не потрапив до декларацій

Детективи перевіряють операції службових осіб ТОВ «Чорноморський рибний порт» за 2024-2025 роки. За їхньою версією, підприємство не включило до податкових зобов’язань у деклараціях із ПДВ суми послуг суборенди, не використаних у власній господарській діяльності.

Розрахована слідством сума несплаченого податку становить 12 090 216 грн. Це конкретний податковий епізод. Його не слід додавати до всіх банківських переказів та називати отриману цифру «збитками держави».

Внесок на 268 млн, капітал на 9100

Окрему увагу БЕБ привернув платіж порту до «Компанії Збруч Плюс Інвест». У призначенні 268 млн грн зазначили додатковий вклад учасника за протоколом загальних зборів від 3 вересня 2024 року щодо збільшення статутного капіталу. Переказ оформили без ПДВ.

Однак, як стверджують детективи в матеріалах, фактичного збільшення капіталу не відбулося. Одержувача вони описують як фінансово неактивну компанію за адресою масової реєстрації, без задекларованих доходів, основних засобів і найманих працівників.

Назва платежу звучить солідно: додатковий вклад, загальні збори, корпоративні права. Але інвестиція має залишати слід не лише в банківському рядку. Питання БЕБ полягає в тому, що саме отримав порт за свої 268 млн і куди далі пішли гроші.

Що написав про внесок сам порт

У фінансовій звітності, оприлюдненій на сайті порту, також описано рішення від 3 вересня 2024 року. Документ передбачав внесок порту на 268 млн грн і внесок «Баркад Про» на 32 млн грн. Після розподілу часток порт мав отримати 89,33% «Компанії Збруч Плюс Інвест».

Отже, корпоративне оформлення операції було задеклароване. Тепер потребують документального пояснення його виконання та розбіжність із твердженням слідства про незбільшений капітал. Сам протокол не відповідає на питання про подальший маршрут коштів.

Ще 508,3 млн від «Рівнеазоту»

Ухвала описує і другий потік: із 5 жовтня 2023 року до 12 червня 2024 року «Компанія Збруч Плюс Інвест» отримала 508 295 920 грн від ПрАТ «Рівнеазот». Призначення платежів стосувалося оплати частки у статутному капіталі.

Разом із переказом порту це 776 295 920 грн. За даними банківського аналізу, викладеними в клопотанні, кошти швидко перераховували далі під виглядом оплати промтоварів. Серед одержувачів названі «Грета Центр», «Баркад Про», «Авалант», «Белінда» та фінансова компанія «Прості рішення». Детективи вказують на ознаки ризиковості цих операцій і перевіряють можливі конвертацію та обготівкування.

776,3 млн грн тут означає обсяг руху коштів, описаний слідством. Це не встановлена судом сума викрадених грошей.

Суд арештував телефон, АРМА отримувало причали

Жовтнева ухвала стосується арешту вилученого iPhone як речового доказу. Суд задовольнив клопотання детектива. Вона не є вироком за податковим епізодом і не встановлює винуватість усіх названих компаній.

Є й окрема історія портової інфраструктури. В оголошенні АРМА від 17 жовтня 2025 року йдеться про єдиний комплекс причалів, переданий агентству за ухвалою Київського районного суду Одеси від 29 травня 2025 року у справі №947/24134/23. Це інший номер справи та конкретний актив, а не автоматична передача всього підприємства.

У реєстраційних даних порту, доступних через Опендатабот станом на 15 жовтня, засновником зазначене ПрАТ «Антарктика», кінцевим бенефіціаром Юрій Кіперман, керівником Вадим Мелентьєв. Чорноморський рибний порт також не слід плутати з державним морським торговельним портом «Чорноморськ»: міністерство окремо пояснювало різницю між операторами.

За цією історією стоїть проста вимога до слідства: показати весь маршрут грошей, реальне виконання корпоративних рішень і відповідальних за податкову звітність. Для операцій на сотні мільйонів пояснення рівня «так написано у призначенні платежу» виглядає надто дешевим.