Утримання людей понад 50 днів, кайданки на драбині, зламана рука, електрошокер, смерть після перевезення. Це факти з повідомлень омбудсмана та ДБР. Коли державний орган перетворює перевірку документів на силове полювання, питання вже не в «невдалій комунікації». Питання у свободі, здоров’ї та житті людини.
«Бусифікація» не є юридичною процедурою. Ані камуфляж, ані план мобілізації не замінюють законної підстави для затримання. Розбираємо, що можуть ТЦК і поліція, де закінчуються їхні повноваження та які документи потрібно вимагати. Норми перевірені станом на 19 жовтня 2026 року.
Це вже не лише скарги в Telegram: чотири офіційні епізоди
Ужгород: 21 людина, окремі випадки утримання понад 50 днів. 10 вересня 2026 року омбудсман повідомив, що моніторинг виявив незаконне утримання в РТЦК. У людей забирали телефони, до них не допускали рідних та адвокатів. Одного чоловіка, за даними Уповноваженого, прикували до драбини, били та залишили так на ніч. Трьом працівникам повідомили про підозру; справу про катування передали до суду. Окремо керівника визнали винним у перешкоджанні роботі представника омбудсмана.
П’ятдесят днів. Не «затрималися з уточненням даних», не «зачекайте лікаря». Центр комплектування не отримує права стати приватним ізолятором лише тому, що на його дверях написано ТЦК.
Скрин офіційного повідомлення омбудсмана від 10.09.2026. Джерело: ombudsman.gov.ua.
Одеса: вже обвинувальні вироки. ДБР 14 жовтня 2026 року повідомило про вироки дев’ятьом фігурантам у справі про незаконне утримання чоловіків та насильство під час мобілізаційних заходів. Суд затвердив угоди про визнання винуватості; серед покарань є сім років і один місяць позбавлення волі. Стосовно ще двох обвинувачених розгляд тривав. Набрання цими вироками законної сили реліз не уточнює.
Волинь: 60-річний рибалка, перелом зі зміщенням та опіки очей. За повідомленням ДБР від 27 травня 2026 року, 20 березня в Заболотті троє працівників ТЦК застосували силу до чоловіка, який уже не підлягав призову за віком. Слідство описало зламану руку, електрошокер, перцевий газ та пошкодження коліс його автомобіля. Обвинувальний акт щодо начальника групи направили до суду за статтею про умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості. Матеріали щодо інших учасників виділили окремо.
Київ: після побиття в автобусі констатували смерть. 18 липня 2025 року ДБР повідомило про розслідування епізоду, що стався у травні 2025-го під час перевезення мобілізованих із навчальних центрів. За версією слідства, солдат Шевченківського ТЦК побив чоловіка та застосував електрошокер, а заступник начальника Подільського ТЦК не зупинив підлеглого. Після прибуття чоловіка винесли з автобуса, на плацу констатували смерть. У релізі йдеться про підозри, а не обвинувальний вирок. Вимога до держави очевидна: встановити весь ланцюг дій та відповідальність кожного, хто застосовував силу або дозволив її застосовувати.
Масштаб: 6127 звернень за рік
Офіс омбудсмана 10 лютого 2026 року навів цифри: 18 звернень щодо дій окремих представників ТЦК у 2022 році та 6127 за підсумками 2025-го. Це звернення, а не 6127 доведених злочинів. Але те саме джерело повідомило про виявлені моніторингами незаконні обмеження свободи, побиття та примус у різних містах. Відмахнутися від цього словом «провокація» вже не вийде.
Що ТЦК справді може: документи, повістки, облік
Під час мобілізації чоловіки 18–60 років зобов’язані мати військово-обліковий документ і пред’являти його уповноваженому представнику ТЦК або поліцейському. Можливість такої перевірки закріплена у статті 22 закону про мобілізацію. Електронну форму документа передбачено пунктами 49–54 порядку №560. Перевірка не обмежена приміщенням військкомату: сама зустріч на вулиці не робить її незаконною.
Уповноважений представник ТЦК має представитися, назвати посаду та показати посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом із документом, що посвідчує особу. Поліцейський також зобов’язаний представитися та на вимогу показати службове посвідчення. Фраза «ти хто такий, щоб питати» не скасовує цього порядку.
ТЦК може вести військовий облік, вручати повістки, направляти на передбачений законом медичний огляд, оформлювати призов за наявності законних умов. Але перевірка документів, вручення повістки, адміністративне затримання та призов є різними діями. Одна не перетворюється автоматично на іншу.
Хто має право затримувати та везти до ТЦК
У процедурі за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію адміністративне затримання і доставлення здійснює поліція. Це випливає зі статей 260–262 КУпАП та порядку №560. Працівники ТЦК не мають загального самостійного повноваження хапати будь-якого цивільного та силоміць везти його «на уточнення».
Законні підстави для примусу існують. Порядок №560 передбачає участь поліції, зокрема, в разі відмови отримати повістку, а також у разі відмови прослідувати до ТЦК в описаній порядком ситуації виявленого порушення обліку або розбіжності даних. Це не право довільно затримати будь-якого перехожого. Мають бути конкретна підстава, уповноважений працівник та оформлення процедури.
Позначка про розшук для доставлення через адміністративне порушення не дорівнює кримінальному розшуку за злочин. Потрібно з’ясувати, яке порушення зазначене, хто ініціював доставлення і на якій підставі обмежують свободу. Присутність поліцейського біля буса сама по собі не легалізує все, що відбувається.
Три години, протокол, адвокат і повідомлення родині
Загальна межа адміністративного затримання за статтею 263 КУпАП становить три години. Спеціальні винятки для інших категорій порушень не можна довільно переносити на звичайний епізод із військовим обліком. «Поки не пройдеш ВЛК» не є самостійним строком затримання.
Стаття 261 вимагає протоколу з часом і мотивами затримання, відомостями про людину та посадову особу. Родичів повинні негайно повідомити про місцеперебування. Передбачене інформування системи безоплатної правничої допомоги зі встановленими законом винятками, наприклад у разі запрошеного захисника. Право на адвоката не є послугою, яку ТЦК видає за гарну поведінку.
Стаття 261 КУпАП. Скрин офіційної бази законодавства Верховної Ради.
Спокійно сформулюйте: «Представтеся та покажіть посвідчення. Мене затримано? Назвіть підставу, час затримання та місце доставлення. Прошу адвоката й повідомити моїх родичів». Ці питання допомагають зафіксувати процедуру, але не замінюють правничої допомоги.
Записуйте час, коли вам фактично заборонили піти, час посадки до машини та прибуття. Не дозволяйте розчинити кілька годин у словах «ми вас ще не оформлювали». Якщо посадовці посилаються на інший правовий статус, вимагайте назвати його та документи. Правила адміністративного затримання не можна механічно застосовувати до кримінального затримання чи вже розпочатої військової служби, але зміну статусу також не можна вигадати заднім числом.
Блокпост, зупинка автомобіля та витягування із салону
Служба в ТЦК сама по собі не дає універсального права зупиняти машини. У поліції підстави зупинки перелічені у статті 35 закону про Національну поліцію, і водій має право почути конкретну причину. Під час воєнного стану діють також спеціальні правила: постанова №1456 передбачає повноваження визначених наказом коменданта осіб, зокрема представників ЗСУ. Тому формула «будь-який військовий взагалі не може зупинити авто» неправильна.
Потрібно встановити, хто зупинив автомобіль, у якому статусі, на якій підставі та чого саме вимагає. Перевірка документів і поверхнева перевірка транспорту не є дозволом витягувати людину із салону для виконання плану мобілізації.
Для примусового витягування, застосування спецзасобів чи пошкодження автомобіля потрібні окремі законні підстави та співмірність. Розбити скло, викрутити руку і пояснити це словами «поїхали на ВЛК» недостатньо. Водночас небезпечний маневр, спроба прориву чи фізичний опір можуть створити додаткову загрозу: фіксувати порушення та оскаржувати його слід законними засобами.
Газ, електрошокер, удари: де проходить межа
Статті 43–45 закону про поліцію регулюють застосування сили та спецзасобів. Потрібні передбачені законом підстави, необхідність і відповідність конкретній ситуації. Як правило, потрібне попередження; закон містить винятки для невідкладних випадків. Постраждалому мають надати допомогу.
Ударити за суперечку, покарати за відмову підписати документ, бити вже знерухомлену людину чи домагатися згоди погрозою болю не можна. Законне затримання не перетворюється на дозвіл на розправу. Якщо звучить аргумент «він сам винен, не хотів їхати», наступне питання має бути про законну підставу та співмірність кожної дії, а не про те, наскільки покірним виявився потерпілий.
Телефон, особисті речі та зв’язок із близькими
Саме перебування в ТЦК не є підставою забрати телефон, ремінь, шнурки чи документи. Огляд та вилучення речей в адміністративній процедурі регулюються статтями 264–265 КУпАП: потрібні уповноважена особа, передбачена підстава та належне оформлення. Для кримінального провадження діють окремі правила. Режимні обмеження на знімання також не дорівнюють праву безслідно забрати майно та обірвати зв’язок із родиною.
Якщо річ вилучають, вимагайте назвати підставу, зафіксувати перелік і посадову особу, видати передбачені процедурою документи. Не підписуйте порожні аркуші. Заперечення до змісту внесіть письмово; сфотографуйте документи, якщо це дозволено та безпечно.
Бодікамери: запис має існувати, а не зникати після конфлікту
Міноборони роз’яснило правила нагрудних камер: із 1 вересня 2025 року вони обов’язкові для представників ТЦК у групах оповіщення. Запис ведеться безперервно в межах заходів із передбаченими інструкцією винятками; самовільно видаляти чи змінювати його заборонено. Звичайний строк зберігання на сервері становить 30 днів із завантаження, передбачене продовження для скарг, справ та адвокатських запитів.
У заяві або через адвоката одразу вимагайте зберегти запис конкретної групи за конкретний проміжок часу, а також записи камер установи. Камера на грудях марна, якщо після скарги з’ясовується, що саме потрібний відрізок «не зберігся». Відсутність запису потребує перевірки, а не автоматичної довіри до пояснення посадовця.
ВЛК не лікує діагноз словом «придатний»
ТЦК організовує направлення, але медичний висновок ухвалює ВЛК за Положенням, затвердженим наказом МО №402. Лікарі мають оцінювати стан здоров’я за чинними критеріями. Наявність діагнозу сама по собі не встановлює конкретної категорії, проте ігнорувати виписки, дослідження та скарги комісія не має права.
Подайте медичні документи з підтвердженням їх отримання, перелічіть скарги, просіть відобразити їх та результати обстежень у матеріалах огляду. Отримайте копію постанови або доступ до оформленого рішення. Швидкий штамп не замінює необхідних оглядів і досліджень.
Офіційне роз’яснення Міноборони передбачає звернення до вищої ВЛК та судове оскарження. До скарги потрібні рішення і медичні документи; відомство вказує 30-денний строк для досудового звернення. Суд перевіряє законність процедури, а не встановлює медичну категорію замість лікарів. Подання скарги саме по собі не зупиняє дії висновку. Тому домагатися перегляду потрібно документально та без зволікань.
А що з «наказом №423» від 6 жовтня 2026 року
У мережі поширюється переказ документа, якому приписують доставлення лише транспортом поліції, камери всередині ТЦК, повторний дзвінок близьким і заборону забирати телефони. На момент підготовки матеріалу редакція не знайшла у перевірених відкритих офіційних джерелах повного тексту, який дозволяє підтвердити справжність і точний обсяг цього наказу. Представляти переказ або відповідь пошукового ШІ як новий закон, що набрав чинності, не можна.
Але заборона катувань, право на захист і процесуальні вимоги до затримання діють незалежно від такого наказу. Конституція, зокрема статті 19, 28, 29, 59 та 64, не видає посадовцю дозволу на свавілля під час війни. Внутрішній наказ може встановлювати порядок роботи, але не створювати відсутнє в законі право позбавляти громадянина свободи.
Якщо людину вивезли, побили або вона перестала виходити на зв’язок
Повідомте поліції за номером 102 обставини, час, опис транспорту та людей; домагайтеся реєстрації звернення й отримайте його номер. Якщо місцеперебування невідоме, заявляйте про це одразу. Не чекайте «трьох діб». У разі травм чи погіршення стану вимагайте медичної допомоги та фіксації ушкоджень.
Залучіть адвоката. Державна система безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103. Омбудсман: 1678, електронні звернення та адвокатські запити приймають на hotline@ombudsman.gov.ua; актуальний графік оприлюднений на його сайті. За ознак злочину військових або правоохоронців звертайтеся також до ДБР та прокуратури. Дзвінок на відомчу гарячу лінію не замінює заяви про злочин.
Зберігайте оригінальні відео, час подій, контакти очевидців, медичні документи, копії звернень та підтвердження реєстрації. Через адвоката вимагайте збереження записів камер і відомостей про доставлення. Свідкам варто фіксувати події з безпечного місця, без силового втручання та без публікації розташування військових об’єктів чи інших захищених відомостей.
Чим за це платять родини та що зобов’язана пояснити держава
Коли людина зникає після вуличної перевірки, родина витрачає години на пошуки замість отримання офіційного повідомлення. Коли їй ламають руку, «успішний показник» обертається лікуванням, втратою заробітку та залежністю близьких від чужої допомоги. Коли хворобу ігнорують, наслідки несе людина, її родина та підрозділ. Це конкретна ціна свавілля для громадян України.
Державні органи повинні відповісти: хто дозволив обмежити свободу, де протокол і запис, чому не повідомили рідних, хто допустив насильство, що встановила експертиза та чи поніс відповідальність керівник. Без цих відповідей розмова про «недоліки комунікації» виглядає знущанням.
Людина має обов’язки перед державою. Держава не має права перетворювати людину на здобич. Мобілізаційне завдання не скасовує закону, а бус не є ні судом, ні в’язницею, ні медичною комісією.
Коментарі
Коментарів поки немає.